Організація управління системою охорони здоров’я потребує суттєвого вдосконалення, дії менеджменту мають бути послідовними, а система визначення та виконання рішень – прозорою та своєчасною.  Ці умови стають життево важливими у період, коли наше Суспільство проходить крізь чергову кризу, спричинену COVID-19, яку ми все ще не в силах побороти.

На жаль, керівництво галузі системи охорони здоров’я України не зробило достатньо висновків із ситуації, що склалася. Показовим є відсутність якісного вдосконалення (на що було достатньо часу від початку кризи в березні 2020) системи невідкладної допомоги на рівні з вимогами, що викликані COVID-19; відсутність скоординованих дій по створенню стратегічних запасів лікарських засобів, що можуть знадобитися для подальшого протистояння кризі; також відсутність запровадження більш системного контролю за організацією роботи МОЗ – про що ясно свідчить безлад щодо дотримання термінів розгляду пропозицій, введення в дію прийнятих рішень, зокрема, в частині обігу на ринку продукції (навіть тої, що відноситься до категорії важливої для боротьби із наслідками пандемії).

Ці вади також стосуються кадрової ситуації в управлінні системою охорони здоров’я, де наявна відсутність достатньої кількості кваліфікованих фахівців середньої ланки управління та непрозорість в частині призначення та утримання керівних кадрів.

Зазначене призвело до того, що, замість гармонічно функціонуючої системи, країна та суспільство отримує конфліктну модель, в основі якої знов проглядається бажання керівництва МОЗ безконтрольно розпоряджатися ресурсами галузі. Замість кропіткої роботи щодо відповідей на зазначені вище виклики, керівництво галузі займається PR через чисельні виступи в ЗМІ , які, до речі, доцільно було б робити в більшій мірі тим, хто має відповідний рівень освіти та компетентності, щоб відповісти на запитання професійного плану щодо кризи, спричиненної COVID-19.

Якість управляння  залежить від кадрів, що залучені в команду. На жаль, в кадровій політиці все ще присутня практика радянського та пострадянського олігархічного минулого, в якій ключові призначення проводяться без необхідної прозорості та послідовності, що, як мінімум, не відповідає іміджу прозорості, прогресивності та інноваційності підходу до ведення справ, який декларує вища політична влада країни.

Система, що відтворюється в МОЗ через призначення тимчасово виконуючих обов’язки, невизначеність із проведенням конкурсів на заміщення штатних та вакантних посад, призводить до утворення атмосфери тимчасовості, відсутності відповідальності за довгостроковий результат, має негативний вплив в частині адміністративної залежності посадових осіб та великих структурних підрозділів в частині прийняття рішень суто професійного характеру, що мають бути неупередженими.

Новим яскравим прикладом зазначеного є ситуація, що склалася із визначенням керівництва ДЕЦ. Забезпечення прозорості, системності та спадковості в діяльності цієї установи надзвичайно важливе в кризовій ситуації, що склалася в умовах пандемії.

AIPM Ukraine закликає керівництво Держави та політичні сили, що взяли відповідальність за стан справ в Країні, терміново втрутитися в ситуацію з управлінням в системі охорони здоров’я та забезпечення медичною продукцією заради досягнення фактичного прогресу в організації справ в галузі, яка, як виявилося, є основою здорового в усіх відношеннях Суспільства та платформою для подальшого прогресу України.