Позиція AIPM Ukraine щодо проєкту наказу МОЗ України “Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 19 липня 2005 року № 360”

Київ, 15 вересня 2021 року

Позиція Асоціації представників міжнародних фармацевтичних виробників AIPM Ukraine щодо проєкту наказу МОЗ України “Про внесення змін до наказу Міністерства охорони здоров’я України від 19 липня 2005 року № 360”

 

Однією з важливих складових сучасної реформи системи охорони здоров’я в Україні є запровадження цифрових технологій в створенні, обробці та аналізі медичних даних. Це стосується як медичних даних пацієнтів так і ресурсів, які інвестує країна в систему охорони здоров’я. Електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ), що забезпечує обмін медичною інформацією та реалізацію програми медичних гарантій населення отримала назву eHealth. Ця система складається з центральної бази даних (ЦБД), яка адмініструється ДП “Електронне здоров’я” і різноманітних периферійних електронних медичних інформаційних систем (МІСів), які автоматизують обмін медичною інформацією медичних закладів з ЦБД.

Розуміючи важливість руху до електронної системи охорони здоров’я в Україні ми підтримуємо поступовий перехід на виписування рецептів на лікарські засоби, які згідно з інструкцією для медичного застосування лікарського засобу підлягають відпуску за рецептом, у формі електронного документа – електронного рецепта.

На думку фахівців Асоціації, в Проєкті наказу чітко визначено кінцеву мету нормативно-правового акту задля раціонального використання усіх рецептурних лікарських засобів та подолання проблеми неконтрольованого відпуску з аптечних закладів рецептурних лікарських засобів без рецепта лікаря, але відсутня реалістична «дорожня карта» цього процесу на наступні 6 місяців.

В Проєкті наказу не оприлюднено чіткі технічні вимоги до ЦБД і медичних інформаційних систем (МІСів) лікувальних закладів та аптечної мережі для роботи в системі e-Health країни з такими електронними рецептами. Згідно останньої інформації НСЗУ, тільки половина аптечних закладів країни працює в рамках національної програми реімбурсації лікарських засобів «Доступні ліки» і має реальний досвід роботи з електронним рецептом. Потрібно зазначити, що, згідно річного звіту НСЗУ, за існуючою програмою «Доступні ліки» лікарі виписали, а аптеки обробили близько 12 мільйонів електронних рецептів за весь 2020 рік. За експертною оцінкою, групи препаратів, визначені в Проєкті наказу, потребуватимуть більше 100 мільйонів електронних рецептів на рік, що викликає значне занепокоєння стосовно реальної можливості масштабувати систему.

Перехід на електронну систему охорони здоров’я асоціюється у суспільства з легкістю використання та значною швидкістю всіх процесів у цифровому форматі. Але реальний досвід користувача (user experience) лікарів, фармацевтів та пацієнтів абсолютно протилежний – швидкість обслуговування значно зменшується.

Наведемо два конкретних приклади загальновідомі громадянам країни – відпуск препаратів в аптеках за програмою «Доступні ліки» та національна кампанія вакцинації від COVID 19.

На початку реалізації програми «Доступні ліки» фармацевти витрачали від 20 до 30 хвилин на обслуговування одного електронного рецепта. Сьогодні це займає менше часу, від 7 до 15 хвилин, але залишається значно довшим, ніж обслуговування пацієнта без електронного рецепта.

Всі хто вакцинувався від COVID 19 зазначають, що найдовшою чергою, з трьох у цьому процесі, була черга до реєстраторів ЕСОЗ! Консультація лікаря, з паперовим журналом реєстрації, та сама вакцинація займали лічені хвилини, а очікування внесення інформації в ЕСОЗ тривало від пів-години і більше. Про ефективність використання робочого часу висококваліфікованих медичних кадрів (лікарів та медичних сестер) питання окреме, але саме «повільна» електронна система створює головну проблему процесу.

Критичною, для успіху переходу на електронний рецепт, є і детальна оцінка кількості лікарів різних спеціальностей та медичних закладів, які повинні мати можливість виписувати електронні рецепти, умови надання їм доступу до системи, обладнання для лікарів та процесу їх навчання роботі з системою. Сьогодні з електронним рецептом за програмою «Доступні ліки» працюють близько 20 тисяч лікарів первинної ланки системи охорони здоров’я (сімейні лікарі та терапевти), але зазначені в Проєкті наказу групи лікарських засобів призначаються значно ширшою групою лікарів швидкої та невідкладної допомоги, спеціалістами другої та третьої ланки системи охорони здоров’я, які, поки що, не мають досвіду в роботі з електронним рецептом. Окремо треба працювати над можливостями МІСів та обладнанням лікаря для виписки електронного рецепта безпосередньо біля ліжка хворого на всій території нашої країни.

І головне, чітко визначити мету для ЕСОЗ: процес виписки електронного рецепта та його обслуговування в аптеці повинні бути швидшими або еквівалентними роботі з паперовим рецептом. Реальний персональний досвід роботи з системою лікаря, працівника аптеки та пацієнта повинен бути позитивним. На відміну від електронного рецепта за програмою «Доступні ліки», де лікарі й працівники аптеки мають реальну економічну мотивацію для надання пацієнту безоплатних або частково реімбурсованих препаратів для лікування, успіх виписування електронних рецептів для зазначених у Проєкті наказу груп препаратів буде повністю залежати від практичного досвіду користувачів системи.

Перехід на електронний рецепт повинен бути детально прорахований та підготовлений – потрібно передбачити і пілотний проєкт такого переходу для оцінки викликів та перешкод цього процесу, і дублюючий механізм використання паперового рецепта для забезпечення безперервного лікувального процесу й уникнення штучних проблем з відпуском рецептурних препаратів в аптечній мережі пацієнтам.

Враховуючи вищевикладене ми звертаємось з пропозицією: створити робочу групу та провести фахову дискусію з представниками всіх зацікавлених учасників ринку – лікарів та медичних закладів, фармацевтів та дистриб’юторів, виробників ЛЗ та регуляторів ринку з метою доопрацювання Проєкту наказу; та визначити перехідний період, після 01/04/2022, впродовж якого лікарі зможуть продовжувати використовувати паперові рецепти для забезпечення лікувального процесу та уникнення штучних проблем з відпуском рецептурних препаратів в аптечній мережі.

###